|
Цитаты Лина Васильевна Костенко
Лина Васильевна Костенко (укр. Ліна Василівна Костенко, 19 марта 1930, Ржищев, Киевская область, Украина) — украинская писательница-шестидесятница, поэтесса. Лауреат Национальной премии Украины имени Тараса Шевченко(1987).  І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…  Иногда в жизни наступает такой момент, когда ничего уже не можешь исправить… Ни в отношениях, ни в обстоятельствах… Ни в самом себе.
Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли закохана. Так що бажано стабільно підтримувати в ній цей стан. Скiльки рокiв кохаю, а закохуюсь в тебе щодня. Я не скажу і в памяті - коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись. Страсть — это вдохновение тела, а любовь — это вдохновение души. Любовь, как функции гениталий оставим приматам. Мне нужен космос её глаз… Це ж треба мати сатанинський намир, чаить в соби невиликовний сказ, щоб тяжко так знущатися над нами, та ще й у всьому звинувачувати нас. Людина нібито не літає… А крила має…
Вам также будут интересны:
|
